Знаменитий діамант «Хоуп» (від англ. hope – надія) відоміший у світі алмазів, ніж Мерилін Монро у світі кіно. Його долю огортають легенди, а сам камінь пережив багато неймовірних історій.
У наші дні він входить до експозиції у Національному музеї природної історії (Вашингтон, США).
Маса цього синього діаманта складає 45,52 карати. Геометричні розміри каменю: 25,60 х 21,78 х 12,00 мм. Діамант огранований у формі подушки – кушона.
Згідно з експертизою Гемологічного інституту Америки (GIA) від 1988 року, чистота діаманта Хоуп — VS1 (присутня білуватий грейнінг, характерний для блакитного каміння). Колір — фантазійний сірувато-синій (Fancy dark grayish-blue).
Діамант Хоуп огранований з алмазу типу IIb. До цього типу відносять алмази, що містять бор. Бор обумовлює блакитний колір алмазів та їх напівпровідникові властивості. Блакитні алмази часто мають властивість фосфоресценції (різновид люмінесценції) — здатність світитися при опроміненні джерелом ультрафіолетового освітлення, причому свічення триває протягом деякого часу після відключення джерела освітлення. Колір люмінесценції Хоупа – червоний.
Синій діамант Хоуп прикрашає діамантове кольє, автором якого є П’єр Картьє. Центральний камінь оточений 16 безбарвними діамантами огранювання груша та кушон. У ланцюжку кольє закріплено 45 безбарвних діамантів.
З історії діаманта Хоуп
Історія знаменитого діаманта Хоуп починається з середини XVII століття, коли відомий французький торговець Жан-Батіст Таверньє придбав великий синій алмаз масою 112 3/16 карата (близько 115 карат у сучасній метриці). Цей камінь був невміло огранований і формою нагадував трикутник. Фахівці сходяться на думці, що алмаз було видобуто, найімовірніше, на родовищі Коллур у Голконді (Індія).
В 1668 Тавернье продав цей камінь королю Франції Людовіку XIV. У 1673 році придворний ювелір переогранив його на 67-каратний діамант (близько 69 карат у сучасній метриці). У королівській інвенторії колір діаманта описаний як насичений сталево-синій (intense steely-blue), а сам камінь значиться під назвою «Синій діамант Корони» (Blue Diamond of the Crown), або «Французький синій» (French Blue). За Людовіка XV цей камінь прикрашав королівську підвіску з орденом Золотого Руна. Крім того, з вихідного каменю Таверньє було ограновано ще декілька менших за розміром діамантів, один з яких колись прикрашав перстень імператриці Марії Федорівни, а нині зберігається в Алмазному фонді.
У 1792 році коштовності французького королівського прізвища були викрадені та зникли. У першій чверті ХІХ століття синій діамант з’являється у Лондоні. Імовірно, шлях його лежав через Амстердам (де він був переогранений і набув своєї нинішньої форми і розміру — 45,52 карата).
За деякими даними, камінь придбав англійський король Георг IV, після смерті якого в 1830 діамант був проданий.
Його новим власником став Генрі Філіп Хоуп. Саме йому камінь завдячує своїм ім’ям, відомим зараз усьому світу. Після смерті Генрі Філіпа Хоупа в ході довгих судових позовів камінь перейшов у володіння його племінника — Генрі Томаса Хоупа, а згодом — правнука.
У 1901 році Лорд Френсіс Хоуп, правнук Генрі Філіпа Хоупа, отримав дозвіл британського Канцлерського суду на продаж діаманта за рахунок своїх численних карткових боргів. Камінь кілька разів перепродувався, доки 1909 року не придбали знаменитого ювеліра П’єра Картьє за 550 тис. франків.
Зірка вашингтонського вищого світу Евелін Уолш Маклін коли побачила «Надію» вперше, то якось не зацікавилася діамантом. Однак, коли відомий дизайнер П’єр Картьє створив ціле кольє з цим каменем у центрі композиції таки зміг умовити ексцентричну мільйонерку одягнути на пробу прикрасу у світ. І все, як кажуть, Евелін «зникла»: зрозуміло, наступного дня кольє було куплено нею.
У 1949 році колекція ювелірних прикрас покійної Е. Маклін була придбана компанією Harry Winston. Крім «Хоуп», у цьому сузір’ї було й інше рідкісне каміння: «Зірка Сходу» (94,8 карата), «Зірка Півдня» (15 карат), 9-каратний діамант зеленого кольору та 31-каратний діамант, який отримав у наслідок ім’я власниці — «Маклін».
10 листопада 1958 року компанія Harry Winston подарувала Надію в Національний музей природної історії (Вашингтон, США).
За матеріалами diamanters.ru
