Видобуток алмазів у Якутській АРСР теоретично почався ще 40-х роках 19 століття, т.к. саме тоді російський геолог Р.К, Маак висунув гіпотезу, що алмазні родовища можуть бути в районі між Вілюєєм та Малою Ботуооб’ю. Звичайно, мова навіть не йшла про кімберлітові труби та промислову розробку.
Наступний етап освоєння сибірських родовищ розпочався 20 столітті: В.І. Вернадський та В.С. Соболєв аргументовано доводили, що геологічна структура у Сибірської та Південноафриканських платформ подібна, а тому, швидше за все, у Якутії є корінні родовища.
